Організація дослідницької діяльності учнів у процесі навчання географії

 
Відкриття   народжуються  там, 
де закінчується знання вчителя й 
починається нове знання учня.       
К.Федін

 

  Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Зрозуміло, що персональний вектор розвитку кожного учня не завжди збігається з напрямком руху у велику науку: не всім бути Ейнштейнами. Але із задоволенням і користю вчитися здатні всі. Для цього потрібно оптимально наблизити процес навчання до процесу пізнання.
  Аналіз робіт видатних вітчизняних і зарубіжних вчених-психологів (Н. Тализіної, О. Леонтьєва, П. Гальперіна, М. Фрідмана), які присвятили свою діяльність вивченню когнітивних процесів особливостей організації розумової діяльності дітей, та власний педагогічний досвід визначили концептуальні засади моїх методичних пошуків підвищення ефективності навчання географії.
  Найбільш оптимальною формою організації пізнавальної діяльності у процесі навчання географії є організація дослідницької діяльності учнів. 
  Під дослідницькою діяльністю я розумію діяльність учнів під керівництвом педагога, пов'язану з рішенням учнями творчої дослідницької задачі із заздалегідь невідомим рішенням, що передбачає наявність основних етапів, характерних для наукового дослідження (додаток А). 
  Потрібно зауважити, що, якщо в науковому дослідженні головною метою є одержання об’єктивно нового результату, то метою навчальної дослідницької діяльності виступає скоріше набуття навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності, розвиток здатності до дослідницького типу мислення, активізація особистісної позиції на основі придбання нових знань. Під новими знаннями тут розуміється самостійно одержувані знання, що є новими і особистісно значимими для конкретного учня.
  Серед науковців, які досліджували сутність та структуру дослідницьких здібностей, можна відзначити В. Андрєєва, А. Деметроу, В. Дружиніна, А. Поддьякова, Е. Регірера, О. Савенкова та ін. Формуванню дослідницьких вмінь та навичок у процесі навчання природничим дисциплінам присвятили свої роботи А. Берлянт, Д. Богоявленська, Н. Зайцева, О. Леонтович, О. Кравчук.
  Провідна педагогічна ідея мого досвіду – розвиток особистісних якостей учнів, підвищення рівня їх самостійності та пізнавального інтересу до предмета, розкриття їх здібностей, створення умов для успішної самореалізації та розвитку особистості через формування дослідницьких навичок.
  Застосування такого способу діяльності на уроках допомагає мені вирішити ряд методичних і навчальних проблем:
• більш повне використання дослідницького потенціалу географії;
• залучення до процесу пізнання всіх учнів;
• заміна традиційних технологій, які не в змозі вирішувати сучасні завдання, що стоять перед освітою;
• поєднання обраного способу діяльності із сучасними технологіями.
  Дослідницьку діяльність учнів доцільно впроваджувати у процесі урочного, позаурочного, позакласного навчання учнів географії.
  Формування прийомів дослідницької діяльності учнів доцільно здійснювати в кілька етапів.
На першому етапі (6-7 класи) організації дослідницької діяльності учнів крім пояснювально-ілюстративного і репродуктивного методів, застосовую метод проблемного викладу матеріалу. До проблемних завдань вводяться окремі елементи пошукової діяльності.
  Навчання науковому дослідженню слід починати з малого і проводити поетапно (додаток Б). Наприклад, у навчанні географії я, починаючи з 6 класу, пропоную дітям дослідити найближчу місцеву водойму – річку Дніпро - та описати її за типовим планом.
  На другому етапі (8-9 класи) крім проблемного викладання матеріалу активно впроваджую частково-пошуковий метод навчання географії. Учням, окрім проблемних запитань, пропоную завдання пошукового характеру, пропоную самостійно розробити план дослідження. Наприклад, чи залежить клімат України від її фізико-географічного положення? Як саме? Чи змінюється вплив чинників кліматоутворення на клімат України впродовж останніх десятиліть? Як саме? 
  На третьому етапі (10 клас) доцільно впроваджувати дослідницький метод навчання, оскільки учні вже володіють певними вміннями дослідницької діяльності. Учитель ставить перед учнями завдання, вони самостійно визначають проблему, розробляють план дослідження і узагальнюють результати. Наприклад: «Альтернативні джерела енергії у світі та Україні», «Гарячі точки» на політичній карті Європи».
  В залежності від вікових особливостей учнів, рівня навченості, їх активності, складності теми матеріалу, який вивчається, ретельно добираю методичні прийоми, що дозволяють формувати дослідницькі вміння та навички: навчальне пояснення, евристична бесіда, проблемні завдання різних видів, спостереження, практичні завдання тощо. 
  Навчальні завдання на різних етапах організації дослідницької діяльності учнів теж будуть відрізнятися. Так, на першому етапі доцільно використовувати репродуктивні та проблемні завдання. На другому етапі перевагу слід надавати саме проблемним завданням. Зокрема, це: дослідницькі завдання, які ґрунтуються на спостереженні і передбачають висування гіпотез, моделювання, здійснення розумового експерименту тощо; завдання на визначення причинно-наслідкових зв'язків, що передбачають застосування прийомів аналізу і синтезу; завдання на порівняння і оцінку понять, явищ; завдання на узагальнення і формулювання ознак понять, закономірностей. Як окремий важливий прийом у процесі організації дослідницької діяльності на уроках географії розглядається складання проблемних завдань різних типів самими учнями. Це вже вид творчих завдань, який застосовується переважно на третьому етапі.
  Доцільно ефективно використовувати прийоми інтерактивного навчання: незакінчене речення, «Прес», «мозковий штурм», коло ідей, симуляції, написання творів географічного змісту; робота з науково-популярною, науковою, монографічною, довідниковою, енциклопедичною літературою, «Здивуй!», «Творча лабораторія», кейс-метод тощо.
  Для формування дослідницьких вмінь і навичок учнів найбільш ефективними формами організації навчально-пізнавальної діяльності є індивідуальна, групова, кооперовано-групова, навчання в інтерактивному режимі та режимі самостійної роботи.
  Одним із шляхів організації дослідницької діяльності на уроці є проектна діяльність. Через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, відбувається практичне застосування надбаних знань, від теорії до практики, гармонійне поєднання академічних знань з прагматичними. 
Існує кілька типів проектів: творчі, ігрові, інформаційні, дослідницькі. Але для створення умов щодо організації дослідницької діяльності особливу увагу я приділяю дослідницьким проектам. Саме цей тип проектів дозволяє школярам вчитися самостійно отримувати знання, критично отримувати інформацію, висувати гіпотезу, доводити її право на існування. Цим типом проектів можна користуватися як для проведення уроків, так і для проведення виховних годин та позакласних заходів.
  Дослідницькі проекти мають структуру наближену до справжніх наукових досліджень. Вони припускають аргументацію актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об’єкта, цілей і завдань дослідження. Обов’язкове висунення гіпотези дослідження, позначення методів дослідження і проведення експерименту. Закінчується проект обговоренням і оформленням результатів, формулюванням висновків і позначенням проблем на подальшу перспективу дослідження.
  У позаурочний час використовую наступні види дослідницької діяльності.
1. Домашнє завдання дослідницького характеру може поєднувати в собі різноманітні види, причому дозволяє провести навчальні дослідження досить тривалі у часі. До більшості тем уроків розроблена система домашніх міні-досліджень. Для зручності і з метою раціональної підготовки пропоную такі завдання на літні канікули індивідуально або для груп учнів.
2. Індивідуальні спостереження за довкіллям.
3. Участь у проектах: освітній веб-квест, геокешинг та інші.
Позакласна діяльність передбачає більш широкі можливості для реалізації навчально-дослідницької діяльності.
1. Навчальні експедиції.
2. Факультативні заняття. Дуже важливим у моїй роботі як вчителя географії є те, що я викладаю в 10 класі спецкурс «Основи геоінформаційних технологій». Курс є інтегрованим (інформатика + географія). На цих уроках учні працюють над індивідуальними проектами, використовуючи можливості персональних комп'ютерів.
3. Шкільне наукове товариство учнів «Сузір'я».
4. Участь старшокласників у олімпіадах, конкурсах, конференціях.
Дуже важливим аспектом методики організації дослідницької діяльності учнів є контроль і оцінювання.  Перевіряється і оцінюється навчальна діяльність у процесі здійснення учнями дослідження та результати цього дослідження. Розроблені конкретні критерії оцінювання, які повідомляю учням заздалегідь (додаток В).
  Як може бути представлений кінцевий результат роботи? Я пропоную учням наступні види: мультимедійна презентація, твір-есе, словник, слайд-шоу, фотоальбом, письмовий звіт, модель, серія ілюстрацій, мультимедійна публікація, рекламний проспект, щоденник-подорож, картограма, заочна екскурсія, колекція, таблиця, схема тощо.
  За тривалістю можна виділити кілька видів дослідницьких робіт:
• міні - роботи , розраховані на один урок;
• короткострокові - на вивчення однієї теми протягом декількох уроків;
• тижневі;.
• середньострокові - тривалістю в одну чверть;
• довгострокові - виконуються протягом усього навчального року.
  Велику увагу в своїй роботі я приділяю проведенню інтегрованих уроків та наукових інтегрованих досліджень в позаурочний час. На мій погляд, саме географія є точкою дотику багатьох навчальних дисциплін. До того ж я за фахом ще й учитель історії, організатор краєзнавчо-туристичної роботи, викладаю економіку, правознавство. Так, у дев'ятому класі вивчати структуру господарського комплексу України, його проблеми, зміни й перетворення допомагає паралельне освоєння учнями курсу економіки, навчальний матеріал якого тісно пов'язаний із проблемами економіки України. 
  На одному з бінарних уроків учням пропоную завдання: Перелічіть товарні групи, які Україна водночас експортує та імпортує у значних обсягах. Спираючись на закон абсолютної та порівняльної переваги, поясніть, чому Україна вимушена імпортувати продукцію, яку вона виробляє у значних обсягах.
  З учнями старших класів ми працюємо над проектами, які дозволяють застосувати знання з різних курсів шкільної програми для вирішення якоїсь проблеми. Найбільш вдалими міжпредметними проектами були наступні: «Адреса тривоги – Паркове озеро» (екологія, географія, біологія, історія), «Фільтри для води, вода – для життя» (або «Навіщо підприємствам нашого міста потрібні очисні споруди?» (географія, хімія, біологія, фізика)); «Час приймати рішення?» (або «ЄС чи ЄврАзЕС» (географія, економіка)). 
  Важливе значення дослідницької діяльності у формуванні профорієнтаційної спрямованості навчання, оскільки при виконанні досліджень учні мають змогу знайомитись з різними професіями.
  Курс «Економічної і соціальної географії світу» відкриває можливості спробувати себе в ролі фінансових аналітиків, експертів міжнародних організацій, дипломатів тощо. Це сприяє поглибленню знань, умінню застосовувати їх на практиці, зрозуміти суть роботи людей різних професій. Тобто учні готують себе до свідомого вибору професії і до тієї роботи, яку вони оберуть у майбутньому (додаток Д). 
  При вивченні теми «Населення і трудові ресурси Полтавської області» учні виконують пошукову роботу, яку презентують на семінарі. Перед уроком діти отримують випереджаюче домашнє завдання з наступних питань: «Особливості ринку праці в нашому регіоні» , «Які професії і чому найбільш престижні ?», « Як вирішується проблема безробіття ?».
  У процесі вивчення теми « Металургійний комплекс України» при складанні короткої схеми виробництва йдеться про професії , що зустрічаються на головному підприємстві міста – ПГЗК. З'ясовуються особливості цих професій. У ході дослідження школярі відвідували багато організацій нашого міста і мали можливість познайомитися з особливостями різних професій. Результатом стала участь у міському проекті «Стань на один день працівником ПГЗК».
Результатом навчально-дослідницької діяльності моїх учнів є призові місця у шкільних, міських, обласних та Всеукраїнських конкурсах дослідницьких робіт, краєзнавчих експедиціях, екологічних конкурсах (додаток Е).
  Я переконана, що найціннішим результатом моєї роботи вданому напрямку є формування умінь і навичок, необхідних для організації дослідницької діяльності і досвіду творчої діяльності учнів, як однієї із предметних географічних компетенцій: правильної постановки запитань, планування перебігу їх вирішення, ведення дискусії, аргументоване доведення власної думки і, врешті-решт, підвищення мотивації до вивчення предмету. Про достатню ефективність реалізованих прийомів і методів свідчать результати моніторингу (додаток Ж).